жавні установи зв’язку, так і громадські організації та приватні підприємства, що працюють в сфері інформаційної комунікації. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень громадян, що передаються засобами зв’язку, згідно зі ст. 131 Кримінального кодексу карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом.
  Якщо особа веде законослухняний спосіб життя, то вона вправі розраховувати на абсолютне забезпечення зазначеної таємниці. Лише тоді, коли органам кримінального переслідування стане відомо про те, що конкретні особи під час листування, телефонних розмов, телеграфних повідомлень можуть передати інформацію щодо обставин злочину, по якому триває розслідування, або ж про підготовку до скоєння злочину, то вони вправі за рішенням суду встановити підслуховування телефонних розмов, а також здійснити огляд телеграфних повідомлень, листів, бандеролей, посилок тощо.
  Але ці винятки можуть мати місце лише за обставин, коли органи розслідування доведуть суду, що іншими засобами одержати зазначену інформацію неможливо. Крім того, вказані дії здійсню
  
  ються лише в межах кримінальнопроцесуальної процедури закріпленої в ряді статей Кримінальнопроцесуального кодексу України (ст. 14і, 185, 187 та інші). Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції в профілактичних цілях, в цілях проведення оперативнорозшукових дій є неприпустимим.
  Конституція оголошує недопустимим втручання в особисте і сімейне життя людини. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, окрім випадків, передбачених Конституцією, що є принципово новим положенням щодо прав особи (ст. 32).
  Далі в Конституції зазначається, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-61 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>