напрямку. їх діяльність — це теж частина зазначеного механізму, але в різних соціальних зв’язках, зорієнтованих на забезпечення права людини на життя. Конкретизуючи їх, Конституція прямо покладає на державу обов’язок захищати життя людини, а особі надає при цьому право оберігати як своє життя і здоров’я, так і життя та здоров’я інших людей.
Виконання зазначеного обов’язку вимагає від держави активної діяльності в різних соціальних сферах. З надійним захистом життя людей пов’язаний і розвиток системи охорони здоров’я, що включає, зокрема здійснення санітарногігієнічних та протиепідемічних заходів, контроль за виробництвом лікарських препаратів та дотримання технологій в медицині; утримання установ невідкладної допомоги; заборона незаконного лікарювання і т. ін. Важливе значення в сучасному світі має виконання зазначеного обов’язку держави у випадках, породжених різноманітними проявами технічного прогресу,
що обумовлює необхідність підтримання безпеки на транспорті, протипожежної безпеки, безпеки праці, радіаційної безпеки, захисту від забруднення навколишнього середовища тощо. Держава також має дбати про захист життя людей від стихійних явищ та екологічних катастроф, допомагати тим, хто за цих умов залишився без засобів на існування.
Всі напрямки діяльності перерахувати в цій праці майже неможливо,,але найголовніші з них, пов’язані із забезпеченням кримінологічної безпеки, зазначимо: на цьому напрямку захист життя людини від проявів злочинності покладається на систему правоохоронних органів та суди, які охороняють людину і суспільство від насильства, переслідують злочинців та призначають їм відповідне покарання за скоєні злочини. Особливу загрозу життю людей на сьогодні становить тероризм, в тому числі і міжнародний, інші найбільш небезпечні прояви злочинності. Все це вимагає від
|