ризована, духовно ослаблена людина, приглушена тотальною пропагандою бездуховного матеріялізму, звикала до примітивного, кон'юнктурного мислення.
  Наше виховання орієнтувало дитину на задоволення матеріальних потреб і зневажало тисячолітню мудрість самовдосконалення:
  «Лише Закон свободу може дати».
  Фальшива псевдонаука орієнтувала на перекручене тлумачення високого ідеалізму і проповідництва наших клясиків. Ми загубили ключ до їхньої душі — до спадщини. Школа систематично руйнувала ту культуру, яка й сама легко руйнується без щоденного плекання.
  Не будемо спрощувати: ніхто навмисно моралі не руйнував — зруйновано основу, на якій тримається споруда моралі. Ця основа — Абсолют.
  Великі християнські цінності — Істина, Добро, Краса — були вистраждані й осягнені на висхідному шляху служіння Богові і в напруженому відчутті Страху Божого. В основі їх лежить той безкорисливий ідеалізм, який стає потребою високої душі, спрямованої до Бога. Тільки Абсолют був джерелом і провідною зорею.
  Крах цінностей починається з узаконеного грабунку і заперечення Бога. Висхідний шлях Духа відкинуто. На зворотному шляху вже нема засвічених ідеалів — вони полишаються за спиною. Під істину робляться личини правдоподібности. Добро — вимовляють з посмішкою, Красу зневажають і використовують для потреб...
  Храм без божества, любов без офіри, шлях без страждання — ось та низка дешевих замінників, що зовні нагадують правдиве і живе, а насправді е тільки спародійованими образами його.
  Затоптано і загублено моральні максими.
  Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві...
  Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади? Чому вони в чужій стихії збер'егпи
  український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №14 * >>>далее>>>