ентів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки.
  Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.
  Володимир Вернадський: «Демократія — свобода думки й свобода віри, якій особисто я надаю не меншого значення, але яка, здається, зараз, — може, тимчасово історичною — втрачає свою силу в духовному житті людства».
  Тейяр де Шарден: «Всього пробувати, все доводити до кінця, прагнути до осягнення найповнішої свідомости — це найвище право моральности, обов'язкове у світі, який підлягає духовним перетворенням.
  ...Моральність динамічна мусить бути звернена у майбутнє — в пошуках Бога.
  .. .Бог пронизує Всесвіт, який треба виповнити своїм зусиллям, — і цс неодмінний мотор усього дальшого розвитку життя.
  ...Добре в кінцевому результаті лише те, що спричинюється до піднесення Духа на землі ... що спричинює духовний розвиток Землі».
  Антагонізм науки й віри — це неіснуюча проблема, вигадана догматиками, які не знають ні науки, ні віри.
  За всієї відмінности сприймання феномену духа французом Шарденом, українцем Вернадським і звичайним селянином, який у зв'язку із зеленими святами знав, що Святий Дух зійшов на простуватих рибалок і митників та дав їм силу апостолів, — за всієї відмінности вони однаково розуміли головне: Дух дає нам силу, сенс і перспективу. Зрештою, це міг би розуміти кожен: адже наша ера відкрилася найбільшою духовною революцією саме через діяльність тих апостолів, яким Євангелія заясніла і — вперше в історії — заговорила різними національними мовами.
  Ми втратили це розуміння не лише через фетишизацію науки і людську слабість перед світом речей. У нас держава організувала духовну розруху і руйнувала духовну культуру протягом трьох поколінь. Морально стероризована,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №14 * >>>далее>>>