лояльність стосовно такого лідера. Стійкість монархій у цих країнах у достатній мірі кореспондується із суспільнополітичною свідомістю, культурноісторичною матрицею населення, що відповідає певному рівню їх соціальнополітичного розвитку1.
  Як зазначалося, на відміну від класичних феодальних монархій, збереження лояльності до монархічної надбудови на сучасному Сході обумовлено виваженою лінією, котра проводиться правлячими сімействами, особливо в соціальній сфері. Вкладаючи нафтодоллари в національну економіку, впроваджуючи сучасні технології і підвищуючи її ефективність, вони тим самим об'єктивно сприяють поліпшенню матеріального становища основної частини суспільства, переконуючи його в тому, що монархічна форма правління відображає і захищає інтереси всього народу, а не тільки правлячого сімейства і його оточення. Останній чинник сприятиме суттєвому "продовженню життя" монархічної форми правління у цьому регіоні, але за загальними законами суспільного розвитку монархія це форма державного правління минулого і рано чи пізно вона має прийти до свого закономірного фіналу. Майбутнє ж у всіх регіонах світу за поліархією, тобто формою державного правління, яка об'єктивно має прийти на зміну монархії. Процес заміни старої державної форми новою йде вже кілька століть (починаючи з перших буржуазних революцій в Європі та Америці) і факт конституювання у більшості держав світу поліархічної форми правління вказує на перспективну тенденцію її розвитку на сучасному етапі.
  Александров ИЛ. Монархии персидского залива: этап модернизации.— М.: Дело и сервис, 2000.С.152.
  96
  
  §4. Поліархія в зарубіжних країнах
  4.1.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>