ї держави слід зазначити, поперше, наявність самого парламенту двопалатного законодавчого органу країни. Палата представників обирається терміном на шість років (2/3 загальними прямими виборами, 1/3 колегіями виборців). Верхня палата Палата радників була сформована в 1997 р. із представників профспілок і професійних організацій, а також органів місцевого самоврядування відповідно до змін в Конституції, схвалених в 1996 р.
  На зразок запозиченої у Франції концепції "раціоналізованого парламентаризму" законодавча влада марокканського парламенту обмежена. Він може приймати закони тільки з кола питань, прямо перерахованих в Конституції. Всі інші сфери законодавчого регулювання залишені на розсуд регламентарної влади Короля й уряду. Палата представників повноважна приймати рамочні закони, котрі визначають лише найбільш загальні напрямки розвитку економічного, соціального і культурного життя держави. їх "конкретизацією" займається уряд, який має "регламентарні повноваження" на видання нормативних актів з цих питань.
  Подруге, наявність Уряду (Ради міністрів) на чолі з Прем'єрміністром як органу виконавчої влади. Після призна
  94
  
  ення Королем членів Уряду Прем'єрміністр викладає Палаті ¦редставників свою програму. У переліку найважливіших помоважень Прем'єрміністра здійснення регламентарної влади (нормативноправового регулювання з питань, що не вхо
  до сфери законодавчих повноважень парламенту). Акти регламентарної влади, видані Прем'єрміністром, контрасиг
  .ься міністрами, відповідальними за їх виконання.
  Прем'єрміністр може за заявою про загальну політику або лри голосуванні законопроекту порушити

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>