ншою мірою знаходять своє закріплення у конституційному законодавстві.
  3.2. Абсолютна монархія
  Абсолютна монархія як форма правління держави колишнього становокастового суспільства зберегла основні свої риси передусім на арабському Сході. Така її живучість пояснюється наявністю "благодатної" соціальноекономічної бази і відсутністю характерних для класичного абсолютизму гострих соціальних суперечностей. Це обумовлено багатими природними ресурсами, наявність яких у цьому регіоні дозволяє абсолютній (у політичній сфері) владі здійснювати соціально спрямовану політику і таким чином гальмувати об'єктивні процеси руйнування становокастового суспільства, у якому ці країни ще знаходяться, та їх перехід до громадянського
  87
  
  С.К.Бостан, С.М.Тимченко
  
  ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
  
  
  
  суспільства. Цей чинник, тобто інша соціальноекономічна база, відрізняє сучасну абсолютну монархію від її класичного прототипу пізньофеодальних часів. Від останнього сучасну абсолютну монархію відрізняє також те, що її зміст, як правило, визначається нормативними актами: конституціями або ж прирівняними до них конституційними законами, що на Сході, зазвичай, називаються нізамами. Однак вони виступають певним прикриттям, її "сучасною оболонкою", оскільки походять від монарха, котрий є джерелом всієї влади у державі. І нарешті, у державі з такою формою правління будьякі виборні органи відсутні, проте це не виключає можливість існування різного роду дорадчих установ, котрі, однак, одноосібну владу монарха ніяким чином не обмежують. З огляду на це, щоб відрізнити від класичної монархії періоду пізнього феодалізму сучасну

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>