. У цьому плані заслуговує на увагу точка зору Е.Григониса, котрий стверджує, що "всі форми правління можна поділити на єдиновладні та засновані на поділі влад, причому як тими, так і іншими можуть бути і монархія, і республіка"1. На перший погляд, автор нібито дає зрозуміле пояснення з приводу того, що являють собою "африканські республіки", котрі за цим критерієм є "єдиновладними республіками". Але "єдиновладна республіка," як і "монархія, заснована на поділі влад", це "нонсенсні", за своїм змістом словосполучення, такі, що взаємо ви^ ключають один одне, оскільки у принципі монархія має бути тільки єдиновладною, а республіка тільки такою, що заснована на поділі влад. У даному випадку ми маємо справу зі
  1 Григонис Э.П. Теория государства и права.—СПб.: Питер,2002.—С.62.
  79
  
  С.К.Бостан, СМ.Тимченко
  
  ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
  
  
  
  своєрідною "підгонкою" нового змісту під традиційні, непорушні поняття, що однак, чіткості цьому питанню не додає.
  Щоб вийти з цієї ситуації, на нашу думку, необхідно знайти терміну "республіка" відповідне місце у понятійному ряду: держава тип держави тип форми держави тип форм державного правління та переглянути критерії типологізації і класифікації форм державного правління.
  Зазначений вище понятійний ряд для відповідної історичної епохи виглядає наступним чином:
  1) держава епохи становокастового суспільства за типом
   нереспубліка (arespublica), за типом форми держави моно
  кратія, за типом форми державного правління монархія;
  2) держава епохи громадянського суспільства за типом
  республіка, за типом форми держави полікратія, а за типом
  форми

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>