убліка це тип держави епохи громадянського суспільства. Всі ж держави колишньої, становокастової епохи за своєю сутністю і відповідно типом "нереспубліки" (агеspublica), оскільки були засновані на соціальній нерівності суб'єктів державного спілкування. З точки зору формальної логіки нонсенсом виглядає позначення, наприклад, античних держав як республік, оскільки вони були "загальною справою" тільки частини народу, в той час як інша його частина, як правило, набагато чисельніша, знаходилась у рабстві. Станова ра
  78
  
  бовласницька або феодальна держава за своєю сутністю у принципі не може бути республікою.
  Неузгодженість понять "монархія" і "республіка" проявляється і на сучасному етапі. Так звані "парламентарні монархії", котрі, якщо узяти за основу традиційний критерій порядок заміщення поста глави держави, з одного боку на 1/3 є "монархіями", оскільки державу очолює спадкоємний, не відповідальний ні перед ким глава держави, а з іншого на 2/3 республіками", оскільки органи законодавчої і урядової влади формуються безпосередньо (парламент) або опосередковано (уряд) громадянами. Питання виникає також щодо наявності "феодальних" монархічних форм за походженням в розвинутих країнах Європи, Північної Америки, Азії та Австралії, які вже віджили, і конституюванні множини "прогресивних" республіканських форм у відсталих державах Африки.
  На сучасному етапі такі суперечності все більше стають очевидними і свідчать про наявність певної кризи у питаннях про класифікацію форм державного правління. Тому цілком закономірними є спроби деяких вчених знайти нові підходи щодо поділу держав за їх формами правління.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>