|
нтів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М.В.Цвік, В.Д.Ткаченко, Л.Л.Рогачова та ін.; За ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В.Петришина.— Харьків: Право, 2002.С.86.
3 Див.: Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубеж
ных стран: Учебник.— М.: Белые альвы,1996,— С.79. 19 Див.: Чиркин В.Е.
Конституционное право зарубежных стран.—М.: Юристъ,1997.—С.139.
4 Див.: Арановский К.Ф. Государственное право зарубежных стран: Учеб
ник для вузов. М: ФОРУМИНФРАМ, 1998. С.154.
5 Див.: Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. М.:
Юристъ,1997. С.139.
66
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
зи, вищих органів законодавчої і виконавчої влади'", український конституціоналіст АТеоргіца "спосіб організації та функціонування вищих органів, який у принципі зумов люється становищем глави держави та його відносинами із законодавчою владою"2, а В.Шановал в одній з останніх, доповнених ним дефініцій, стверджує, що "форма державного правління це відображений в основному законі спосіб організації державної влади, який засвідчує особливості компетенційних взаємозв'язків між вищими органами держави, насамперед тими, що співвіднесені із законодавчою та виконавчою владою"3.
Відокремлено у цьому ряду стоїть дефініція Е.Григониса, на думку котрого, форма правління "являє собою організацію вищої державної влади в країні, певні способи її здійснення, що залежать від політичного режиму" *.
Причина цього різномаїття поглядів, на нашу думку, полягає у тому, що вчені порізному "бачать" об'єкт пізнання. Спробуємо і ми скласти уявлення про форму правління держави, як частини об'єктивно існуючого
|