и правління, які, з суто формальних позицій, можуть бути поділені на прості і складні. Прості дефініції невеликі за обсягом, зміст їх у вищій мірі абстрактний і вказує лише на найбільш суттєві ознаки самого поняття. Такий підхід до дефінітивного формулювання форми правління використаний, зокрема, українськими дослідниками теоретиком П.Рабиновичем і конституціоналістом В.Шаповалом, російським теоретиком С.Комаровим, білоруським конституціоналістом М.Чудаковим. Останній відзначає, що "під формою правління найчастіше розуміють устрій вищої державної влади. Форма правління це
  *3вертаємо Вашу увагу на те, що в цій темі подаються не тези лекцій, а самі тексти лекцій. їх зміст, який не завжди співпадає з традиційними точками зору щодо поняття та класифікації форм державного правління, відображають власну позицію одного з авторів С.К.Бостана.
  63
  
  С.К.Бостан, С.М.Тимченко
  
  ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
  
  1
  
  
  
  тип головування в даній державі"1. С.Комаров вважає, що "форма правління являє собою відображення способів організації державної влади конкретної держави"2, а В.Шаповал визначає її як "спосіб організації державної влади, зумовлений принципами взаємовідносин вищих органів держави"3.
  Складні дефініції більш великі і, відповідно, змістовніші. За обсягом охоплених ними відповідних ознак їх, теж умовно, можна розділити на три групи.
  Як вихідну для першої групи візьмемо дефініцію, запропоновану харківською дослідницею О. Скакун, котра визначає форму державного правління як "порядок утворення й організації вищих органів влади в державі"4. Дещо ширше визначення сформульоване авторами виданого

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>