ся в певному співвідношенні: всі держави мають матеріальні конституції, але не всі вони мають формальні конституції.
  Вища юридична сила конституції в формальному значенні
  виявляється в тому, що:
  її норми мають завжди перевагу над актами виконавчої влади;
  закони і підзаконні акти повинні прийматися передбаченими в конституції органами і за встановленою нею процедурою.
  Під юридичною конституцією розуміється певна система правових норм, що закріплюють і регулюють вказане вище коло суспільних відносин.
  Фактична конституція це реально існуючі відносини. Фіктивні конституції (точніше статті) виникають тоді, коли зафіксована в конституції норма на практиці не виконується.
  2.2. Історичні засади сучасних конституцій
  Конституції в їх сучасному розумінні існують майже більше 200 років. За цей період відбулося шість "хвиль" прийняття конституцій, що породили шість своєрідних консти
  31
  
  С. К. Бостан, С. М. Тимченко
  
  ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
  
  
  
  туцшних епох. Характер цих епох, який визначався насамперед засобом прийняття конституцій та їх змістом, обумовлений різними чинниками: а) історичним минулим народу й держави; б) суспільною думкою на момент підготовки та прийняття конституції; в) менталітетом народу; г) рівнем культури в суспільстві; д) розстановкою соціальнополітичних сил у суспільстві та їх представництві в органах державної влади, які приймають конституцію; є) впливом конституційного досвіду інших держав; ж) іноді впливом окупаційних сил іноземної держави.
  Перша хвиля за часом є найтривалішою від прийняття перших конституцій (США у 1787 p., Польщі у 1791 р., у Франції 1791

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>