органів конституційного контролю;
  д) в деяких випадках акти органів місцевої влади.
  ¦ судові прецеденти;
  ¦ договори (міждержавні, наприклад, для країн Євро
  пейського союзу, а також внутрішні, наприклад, під час прий
  няття конституції, при утворенні федерації тощо);
  ¦ джерела релігійного характеру (наприклад, Коран
  для мусульманських країн).
  До неформалізованих джерел відносяться конституційні звичаї (конституційні угоди, конвенційні норми), які можуть бути юридичні або політичні. Перші це не завжди передбачуваний і узгоджуваний підсумок практичної діяльності державних органів (вони є обов'язкові для виконання), другі результат практичної діяльності політичних партій (не є обов'язковими для виконання).
  §2. Конституції головні джерела державного права зарубіжних країн
  2.1. Смислове значення терміну "конституція"
  Конституція це система правових норм, що мають вищу юридичні/ силу і регулюють основи організації самої держави та основи взаємовідносин між людиною, суспільством і державою.
  Термін конституція виступає в кількох значеннях: У матеріальному значенні конституція являє собою писаний акт, сукупність актів або конституційних звичаїв, які:
  ЗО
  
  
  ¦ проголошують і гарантують права людини і громадя
  нина, їх свободи;
  ¦ визначають:
  основи суспільного ладу; форму правління; форму територіального устрою;
  основи організації центральних і місцевих органів влади, їх компетенцію і взаємовідносини; державну символіку і столицю.
  У формальному значенні конституція це основний закон або група законів, які мають вищу юридичну силу по відношенню до всіх інших законів.
  Ці два значення знаходяться

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>