|
демократії як фактора організації суспільства є її олігархізація.
Олігархія як влада небагатьох, як політичний та економічний режим, коли державноправові рішення приймаються невеликою групою обраних й неконтрольованих виборцями політиків, знана ще з давнини. Але в XX столітті вона отри
252
мала подальший розвиток, у той час як політичне життя стало соціальнокласовим, партійним, за участі мільйонів людей.
Без відбору обдарованих, досвідчених, енергійних, професійних кадрів суспільство належним чином управлятися не може. Елітний відбір умова існування суспільства. Однак елітарність, що так необхідна суспільству, завжди складає меншість, яка і керує суспільством. Взагалі ж в суспільстві, незалежно від того, який клас утримує владу в своїх руках, завжди формується пануюча меншість, що керує більшістю, суспільством в цілому.
Отже, демократія як панування більшості це принцип, а реальна влада належить меншості. У цьому полягає причина глибокої кризи демократії нашої держави (а також країн СНД). У кінцевому результаті одна меншість замінює іншу в своєму пануванні над масами.
Головний недолік демократії: керівництво меншості не карається, тому що деспотизм та узурпацію влади можна виправдати необхідністю діяти заради загального інтересу, що і здійснюється. Демократія дає можливість пануючій "буржуазії" замінювати одну "буржуазну" меншість іншою, забезпечуючи життя олігархії, яка змінюється. Внаслідок цього гарантія відповідальності держави за свою діяльність перед людиною перетворюється в звичайну формальність, як і першочергове тлумачення слова "демократія".
У своєму трактаті "Політика" Аристотель
|