|
а також від інших обставин, у зарубіжній літературі використовуються три характеристики автономії: персональна, корпоративна і територіальна.
Персональна автономія створюється, коли окремі етнічні групи, національні меншості проживають розрізнено (наприклад, в Австрії, Угорщині) і створюють свої об'єднання, які в основному займаються питаннями культури, побуту, але можуть брати участь у політичному житті шляхом представництва (з правом дорадчого голосу) при деяких центральних органах держави.
241
С.К.Бостан, С.М.Тимченко
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Корпоративна автономія пов'язується з існуванням лінгвістичних спільнот, для яких нерідко резервується визначена частка місць у державному апараті, а державні чиновники інших етнічних груп, що працюють у цьому районі, повинні знати мову і побут місцевого населення, яке проживає невеликими етнічними групами разом з іншими народностями (існує екзамен з мов для державних службовців). Крім того судовий процес, викладання в школі можуть здійснюватися місцевою мовою. Таку форму автономії мають, наприклад, зареєстровані касти і племена в Індії.
Територіальна автономія буває національнотериторіальною чи етнотериторіальною (перша назва в літературі зарубіжних країн майже не застосовується), але буває і заснованою не на етнічних ознаках, а з урахуванням особливостей культури, традицій, побуту населення певної території. Територіальна (етнотериторіальна) автономія утворюється тільки у випадку компактного розселення етнічних груп чи інших груп, які відрізняються певними особливостями. Створюються автономні області, округи, райони, інші автономії,
|