уційноправового будівництва розвинутих зарубіжних країн (Великобританія, США, ФРН, Італія, Японія, Франція та ін.).
  Подруге, важливим в цій сфері є досвід "постсоціалістичних" країн, котрі, як і Україна, здійснюють пошук найбільш оптимальних шляхів державноправового розвитку (Росія, Білорусь, Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія, Молдова
  та ін.).
  Потретє, розгляду підлягають основи державного права деяких країн, що характеризуються своїми специфічними конституційноправовими рисами (Близький Схід, Латинська Америка, Африка).
  3.2. Система навчальної дисципліни
  Навчальні програми класичних юридичних навчальних закладів або ж факультетів передбачають розподіл навчального матеріалу на дві частини: Загальну і Особливу. Однак, скла
  25
  
  С. К. Бостан, С. М. Тимченко
  сти робочу програму цього курсу за таким принципом нам не дозволив, поперше, обмежений обсяг аудиторних годин, відведений для вивчення такої дисципліни (5080 аудиторних годин). Подруге, подача навчального матеріалу в порівняльному плані нам здається більш ефективною для відпрацювання студентами (курсантами) навичок порівняльного аналізу.
  Тому робоча програма курсу складена так, що загальні, концептуальні конституційноправові положення супроводжуються конкретизацією тих або інших аспектів державного права окремих зарубіжних країн. У цьому полягає перша особливість структури цього навчального курсу.
  Друга особливість полягає в тому, що теми за певними схожими ознаками згруповані у модулі. З цього витікає те, що форми всіх видів навчального контролю здійснюватимуться на основі модульнорейтингової системи оцінки знань.
  Як і наука, навчальна

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>