народне представництво (преамбула Конституції Японії 1946 p.); розподіл влади (ст.20. Основного Закону ФРН); рівноправність (ст. З Конституції Італії 1947 р.)
  Ці принципи не формулюють прав і обов'язків, але є визначальними для багатьох конституційноправових норм.
  Крім загальних принципів є ще такі принципи, які мають чітку юридичну форму вираження і безпосередньо застосовуються в державній діяльності. Це, наприклад, принцип незалежності депутатів від виборців (ст.27 Конституції Франції 1958 p.); судового захисту конституційних прав (ст. 53 Конституції Іспанії 1978 р.) та ін.
  Інститут державного (конституційного) права (державноправовий інститут) це відносно самостійна група норм державного (конституційного) права, які регулюють однорідні і взаємопов'язані між собою суспільні відносини.
  Державно(конституційно)правові інститути розподіляються на:
  1. Загальні;
  2. Основні, які входять до складу загальних;
  20
  
  ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
  3. Початкові, котрі, як правило, містять в собі кілька правових норм. Наприклад: Загальний інститут інститут організації і діяльності
  державного механізму. Основні інститути:
  • інститути кожного з вищих органів влади;
  • інститути місцевого управління і самоврядування тощо.
  Загальний інститут інститут територіальної організації
  держави.
  Основні інститути:
  • політикотериторіальний устрій;
  • адміністративнотериторіальний устрій;
  • державна територія.
  Загальний інститут інститут конституційного статусу
  особи.
  Основні інститути:
  • інститут громадянства;
  • основних прав і свобод.
  Державно (конституційно)правові норми загальнообов'язкові правила

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>