|
онституцій, її здійснює уряд, який, однак, знаходиться під значним впливом президентських структур. Це обумовлено, перш за все тим, що президенти, як правило, беруть активну участь у формуванні органів виконавчої влади: призначають прем'єрміністрів, визначають структуру уряду в цілому або його окремих частин, головують на засіданнях уряду, приймають рішення про його відставку, ліквідують і реорганізовують центральні органи виконавчої влади, які не входять до структури уряду тощо.
1 Див.: Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного суду України. 2003. № 3.С.122123.
176
Серед інших повноважень президентів цих держав — право президентів утворювати і очолювати Раду безпеки та інші координаційні органи, керувати збройними силами, звертатись до парламентів із щорічними посланнями про становище в країні, про основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики держави, оголошувати референдуми, вести переговори і укладати міжнародні угоди, в Казахстані, після консультацій з Прем'єрміністром і головами палат парламенту оголошувати надзвичайний стан і застосовувати збройні сили з "негайним інформуванням" парламенту (п.16, ст.44 Конституції)1.
Специфіка державного устрою Росії, як вже було зазначено, обумовила появу у Президента додаткових повноважень, пов'язаних із узгоджувальними процедурами для вирішення розбіжностей між органами федерації та органами суб'єктів федерації, а також між органами самих суб'єктів. Він має право до розв'язання даного питання відповідним судом зупиняти дію актів органів виконавчої влади суб'єктів федерації у випадку, коли вони суперечать Конституції
|