|
рії, Судані, Тунісі, "Рада кабінету в Панамі, "Виконавча рада"— в Нігерії, "Виконавчий юань" на Тайвані тощо.
З зазначених держав більш чіткими є юридичні конструкції виконавчих органів держав Середньої Азії, конституційні положення відносно яких формулювалися не без впливу "парламентарної " Європи. Стаття 73 глави 5 Конституції Таджикистану закріплює, що уряд, який "складається з Прем'єрміністра, його першого заступника і заступників, міністрів, голів державних комітетів" забезпечує "керівництво ефективним функціонуванням економіки, соціальної і духовної сфери, виконання законів, рішень Маджлісі Олі (парламенту.—СБ.), указів, і розпоряджень Президента Таджикистану". Майже аналогічним є завдання, яке покладено Конституцією (глава XX, ст.98) на Кабінет Міністрів Узбекистану. Основний закон Туркменистану це питання регламентує більш детально, зокрема ст.78 глави 5 Конституції містить перелік восьми конкретних повноважень Кабінету Міністрів.
Ці урядові установи зазвичай очолюються самими президентами, але в деяких з зазначених президентських держав конституціями передбачені окремі керівні посади: в Аргентині це глава кабінету, в Алжирі, Єгипті, на Тайвані, в Тунісі та
1 Тут і далі посилання даються на Конституцію Республіки Кіпру від 16 серпня 1960 р. Див.: Конституции государств Европы: В 3 т.—Т.2. —С.233235.
143
С.К.Бостан, С.М.Тимченко
ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Таджикистані прем'єрміністр, в Грузії державний міністр, в Сирії голова Ради міністрів. Але і в цих державах фактичним керівником над урядом і особливо над так званими "ключовими" міністрами є президент. Керівництво
|