політичну, економічну, соціальну й духовнокультурну підсистеми, зобов'язуючи державу проводити в цих сферах політику, що сприяє створенню та зміцненню суспільно прийнятного балансу соціальних інтересів. Перелік конституційних прав і свобод поповнюється соціальноекономічними та соціальнокультурними правами і свободами (те ж стосується і обов'язків), суб'єктами яких переважно стають "працюючі", а точніше кажучи, працівники найманої праці. З'являються також конституційні права та свободи підприємців, роботодавців. Таким чином, у конституційному праві цього часу проявляється тенденція його соціалізації.
  Першою конституцією, в якій стала досить помітною тенденція соціалізації, була Політична конституція Мексиканських Сполучених Штатів від 5 лютого 1917 р. Вона була результатом перемоги в цій країні демократичної революції, вміщує спеціальний розділ про працю та соціальне забезпечення, докладно регулює відносини між працею і капіталом та ряд гарантій для осіб, що належать до тієї й іншої сторони.
  15
  
  С.К.Бостан, С.М.Тимченко
  Зміцненню у світовій конституційній практиці розглянутої тенденції чимало сприяли "соціалістичні" конституції, насамперед радянські. Саме вони, починаючи зі сталінської Конституції СРСР 1936 року, в переліку конституційних прав і свобод головний акцент робили на соціальноекономічних правах, хоча основне з них право на працю як право на одержання гарантованої роботи з оплатою праці по його кількості і якості юридичного механізму реалізації мати просто не може.
  Проте законодавець у демократичних країнах уже не міг, як колись, ігнорувати соціальнокласові відмінності. Саме існування

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>