кої, що виникла між ним й урядом, або у разі їх нездатності здійснити процедуру заміщення посади глави уряду, є головнокомандувачем збройних сил (ст.ст.ЗО, ЗО/А Конституції)1.
  Перелічені повноваження типові і для Президентів Ізраїлю, Індії, Італії, Латвії, Німеччини, Пакистану та Естонії, хоча є деякі специфічні риси. Наприклад, Президент ФРН навіть формально не визнаний головнокомандувачем збройних сил. Такий підхід пояснюється реакцією авторів Основного Закону ФРН на характер попереднього етапу державноправового розвитку країни2. Президент Латвії, згідно ст.72 Конституції, має право, а якщо цього вимагає третина членів Сейму, то і зобов'язаний, відкласти опублікування закону на два місяці. "Затриманий" таким чином закон, якщо цього вимагатиме не менше ніж одна десята частина виборців, має бути винесений на референдум (народне голосування), тобто пройти процедуру, яка у теорії конституційного права називається народне вето3.
  За статтею 53 Конституції Індії (1950 р. з наступними змінами) "виконавча влада належить Президенту", однак цей припис є значною мірою фіктивним. Президент здійснює повноваження за порадою Ради Міністрів. Зокрема, у такий спосіб
  1 Тут і далі посилання даються на Конституцію Угорської Республіки від
  18 серпня 1949 р. у редакції 1989 р. Див.: Конституции государств Европы: В
  ЗТ.Т.1.С.538564.
  2 Див.: Шаповал В.М. Державний лад країн світу.—С.246.
  3 Тут і далі посилання даються на Конституцію Латвійської Республіки
  від 15 лютого 1922 р. з наступними змінами. Див.: Конституции государств
  Европы: В З Т.Т.2.С.308316.
  120
  
  вш може накласти вето на закон, прийнятий парламентом,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>