рахунок так званого цивільного листа особливої статті у державному бюджеті, де визначені кошти на його утримання, а також його найближчих родичів та двору. Знаменним слід визнати зміст такого положення, який знайшов відображення в двох статтях Конституції Японії. Зокрема у ст. 88 записано: "усе майно імператорської родини є
  111
  
  С. К. Бостан, С. М. Тимченко
  
  ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
  
  
  
  власністю держави. Усі витрати імператорської родини повинні затверджуватися Парламентом як частина бюджету", а в СТ.8 "ніяке майно не може бути передане імператорській родині чи отримане нею, і ніякі дарунки не можуть бути прийняті нею інакше як відповідно до резолюції Парламенту". На основі цих статей Конституції, прийнятої в 1946 році, здійснювався процес "підриву" політичної та економічної позиції японської монархії. Згідно з "Законом про господарство імператорського двору" 1947 р. майно імператорської сім'ї було передане державі, імператорська земельна власність та капітали у вигляді акцій компаній націоналізовані. Прибутки імператорської сім'ї обмежувалися бюджетними асигнуваннями, котрі затверджувалися парламентом. Було ліквідоване старе Міністерство імператорського двору. Замість нього створено Управління імператорського двору, що діяло при канцелярії Прем'єрміністра і займалося вирішенням питань, пов'язаних з повсякденним веденням справ імператора й імператорського дому, організацією імператорського церемоніалу, утриманням та охороною імператорської власності. Начальник цього управління призначався Прем'єрміністром за схваленням Імператора. Тобто влада колишнього монарха суттєво обмежувалась

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>