мченко
  суспільства, який знаходить своє відображення в політикоправовій системі вищих законодавчих та виконавчих інституцій, організація та функціонування котрої базується на принципі поділу влади та відповідній системі стримувань та противаг.
  Здійснюючи загальну класифікацію держав з такою формою правління, ми повинні підкреслювати, що поліархія як тип форми державного правління це система вищих законодавчих і виконавчих органів держави, котра заснована на принципі поділу влади. Тобто, на відміну від єдиновладної монархії, поліархія обов'язково є багато(полі)владною системою. Видові розходження змісту форм правління поліархічних держав визначені компетенційними взаємозв'язками між вищими законодавчими і виконавчими органами держави, характер взаємовідносин яких обумовлений обраним державою типом поділу влади. Тип поділу влад визначається тим чи іншим підходом до тлумачення його змісту, котрий знаходить "втілення в різних формах правління і водночас відображає власне факт їхнього існування'". Теорія і практика побудови поліархічних форм державного правління свідчать про те, що в основі виникнення її окремих видів стоять три підходи до тлумачення його змісту.
  Історично першим, що був обумовлений теорією і практикою державного будівництва Великобританії, є підхід, котрий спирається на основні концепції дифузії (дисперсії) влади. Згідно цієї концепції, яка заперечує жорсткий поділ влад (і тому цей тип поділу влади умовно назвемо "м'який"), владні повноваження здійснюються різними державними органами та посадовими особами. Між цими органами далеко не завжди можна провести чітку межу за інституціональним

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-551 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>