норм вітчизняного законодавства.
  Так, Земельний кодекс України (ст. 85) закріплює можливість набуття у власність іноземними державами земельних ділянок для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій саме відповідно до міжнародних договорів.
  Міжнародний договір — це родове поняття, що охоплює всі міжнародні угоди, які можуть мати різні найменування та форми — договір, угода, конвенція, протокол та ін.
  Україна як самостійна держава підписала й ратифікувала низку міжнародних договорів, що регулюють екологічні відносини у планетарному масштабі, в тому числі й відносини щодо охорони земель. Серед них, зокрема, Конвенція про водноболотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовище існування водоплавних птахів1.
  На виконання цієї Конвенції постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 20,02 р. затверджений порядок надання водноболотним угіддям статусу «водноболотних угідь міжнародного значення». А з метою вдосконалення управління у сфері охорони та раціонального використання водноболотних угідь Міністерство екології та природних ресурсів України, до повноважень якого згідно зі ст. 14 ЗК України віднесено здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони земель, наказом від
  1 Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 50. — Ст. 279.
  
  27 грудня 2002 р. затвердило структуру, зьДіст і порядок ведення паспорта водноболотного угіддя іміжнародного значення1.
  Слід зазначити, що між Україною, сусідніми та іншими державами укладено певні угоди, конвенції, договори, які тією чи іншою мірою стосуються регулювання земельних відносин. Так, Консульською конвенцією між Україною і Республікою Польщею, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 14 липня 1993

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-433 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>