сності у державну провадиться у порядку, встановленому ЗК України для юридичних осіб (ст. 117) та згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового порядку розмежування земель права державної і комунальної власності» від 1 серпня 2002 р.1
  До земель державної і комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать усі землі лісового фонду, крім випадків, передбачених ч. 2 ст, 56 ЗК України. До цих випадків належить положення про те, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватися у власність замкнені ділянки лісового фонду загальною площею до 5 га у складі угідь фермерських та інших господарств.
  «Замкнені ділянки» — це такі земельні ділянки лісового фонду, які відокремлені природними (болотами, водоймами, пустирями і т. ін.) або протипожежними розривами (п. «а» ст. 5 Лісового кодексу). Порядок надання їх у приватну власність регулюється статтями 116, 118, 125, 126—132 ЗК України.
  У спільному наказі Мінагрополітики та Держкомлісгоспу «Про ліси сільськогосподарських підприємств» від 26 червня 2000 року № 106/60 передбачено, що згідно з Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999 року, № 1529/99 при реформуванні2 колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно і створенні різних типів господарських структур відповідно до законодавства лісові землі паюванню не підлягають.
  Громадяни та юридичні особи у встановленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.
  Порядок надання громадянам та юридичним особам

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-433 * збірник літератури №12 * >>>далее>>>