|
о призначення, розташованих на землях природнозаповідного фонду. Так, землі рекреаційних зон регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних і зоологічних парків можуть використовуватися як на праві користування (у тому числі і оренди), так і на праві власності залежно від форми власності самих об'єктів природнозаповідного фонду.
§ 5. Склад то використання земель історикокультурного призначення
Землі історикокультурного призначення — одна з категорій, що входить до складу земель України (п. «д» ст. 19 ЗК). До земель історикокультурного призначення належать землі, на яких розташовані: а) історикокультурні заповідники, музеїзаповідники, меморіальні парки, меморіальні цивільні та військові кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями; б) городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти, наскельні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянок історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів; в) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садовопаркові комплекси, фонова забудова. .
Статус та правовий режим цих земель визначається Земельним кодексом України, законами України «Про природнозаповідний фонд» від 16 червня 1992 р. (ст. 7) та «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р.х
Земельні території пам'яток, охоронних зон, музеївзаповідників, археологічних та інших охоронюваних об'єктів належать до земель історикокультурного призначення і включаються до державних земельних
|