припинення права приватної власності на землю, переведення її на правовий режим постійного користування. Закон У. “Про форми власності на землю” від 30.01.92 та земельний кодекс – юр факти первісного виникнення права власності на землю.
  Похідними способами є – економічна і земельна реформи; договори купівліпродажу, дарування, міни, акти успадкування та ін. Згідно з ЗК (ст. 17) передача ЗД у колективну власність проводиться місцевими радами, на території яких розташовані зд. У колективну власність колективних с/г формувань зд передаються за рішенням загальних зборів цих формувань. Набуття права власності за рахунок земель запасу чи земель резервного фонду здійснюється за наявності похідних юр фактів – рішення місцевої державної адміністрації чи місцевої ради.
  Право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі:
  1) добровільної відмови від земельної ділянки;
  2) відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів;
  3) викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб;
  4)систематичного невнесення зем податку в строки, встановлені законодавством У;
  5)використання зд способами, що призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки;
  6)використання землі не за цільовим призначенням;
  7)невикористання протягом одного року зд, наданої для с/г виробництва, і протягом двох років для нес/г потреб.
  Право власності на землю може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу, а саме : купівляпродаж, дарування, застава, самовільний обмін зд землекористувачами, в тому числі орендарями, а також угоди, укладені власникама землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-117 * збірник літератури №11 * >>>далее>>>