з прийняттям Верховною Радою України Закону «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р.1, а пізніше — Закону «Про іноземні інвестиції» від 13 березня 1992 р.2, дію якого було зупинено Декретом Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування» від 20 травня 1993 р.3;
  певну роль відіграв Закон України «Про державну програму заохочення інвестицій в Україні»4, який втратив чинність разом з названим Декретом з прийняттям Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р.5. 8 жовтня 1992 р. Верховною Радою України приймається Закон України «Про основи містобудування»6, а 14 жовтня 1994 р. — Закон «Про
  Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1991.— № 47.— Ст. 646.
   Див.: Відомості Вреховної Ради України.— 1992.— № 26.— Ст. 357.
   Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1993.—
   Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1994.— № 6.— Ст. 2о.
   Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1996.— № 19.
   Див.: Там сама 1992. № 52. Ст. 683.
  відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування»1 • Відповідно до зазначених законодавчих актів приймаються підзаконні нормативні акти, в тому числі постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» від 5 серпня 1992 р. № 449, «Про затвердження інвестиційних програм і проектів та проведення державної експертизи інвестицій» від 15 серпня 1992 р. № 4732, «Про порядок видачі учасникам інвестиційної діяльності ліцензій на виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві» від 8 жовтня 1992 р. № 5693 та багато інших.
  Інвестиційне право має свій предмет — інвестиційні відносини, тобто суспільні економічні відносини, що складаються

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-276 * збірник літератури №11 * >>>далее>>>