бшого". Влада, підкреслює "Артхашастра", є найважливішим елементом існування суспільства. Вона "оберігає сонного, панує над усіма істотами, охороняє їх, стоїть на сторожі загального порядку".
  Починаючи з VIII ст.до н.е., погляди на державу, суспільний порядок, закони і справедливість зазнають суттєвих змін. їх початком стало поширення у Персії, а згодом у країнах Близького Сходу вчення Заратустри:
   суспільний порядок розглядався ним як боротьба двох протилежних
  сил: Добра (царства світлого божества) і Зла (царства темного божества);
   метою людського існування на Землі є Добро. Ведучи безперервну
  боротьбу зі Злом, Добро утверджує справедливість, порядок, добробут.
  Саме держава допомагає Добру у досягненні його благородної мети;
   подібно до своїх попередників, Заратустра зробив спробу визначити
  сутність і функції влади, яку він ототожнював з особою монарха. На його
  думку, правитель держави віддзеркалює на землі Добро царство світлого бо
  жества. Він є його служителем. Для досягнення цієї мети, для успішної бо
  ротьби зі Злом єдиноуправитель держави захищає своїх підданих, встанов
  лює справедливість, мир і спокій, загалом дбає про створення відповідних
  умов для щасливого земного життя.
  Дисонансом щодо ідей божественного походження влади звучать погляди буддистів (VIV ст.до н.е.), які заперечували божественну основу держави і всього суспільного устрою. Прихильники цієї релігійної течії вважали, що всесвіт живе за природним законом, і всі навколишні події є ні чим іншим, як природною закономірністю. Відповідно життя людини переважним чином залежить від неї самої, від її знання природного

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-297 * збірник літератури №11 * >>>далее>>>