ювались погляди на державу, порядок, справедливість. Це відбулось на етапі з'ясування людьми питання про взаємозв'язок порядку на небесах і на землі. У Стародавньому Китаї, наприклад, вважалося, що такий зв'язок уособлює правитель держави. Від імені Бога він реалізує надані йому Всевишнім повноваження, встановлюючи порядок на землі. З огляду на це всі інші особи, підлеглі імператору, зобов'язані втілювати в життя його волю під страхом божественного покарання.
  У Стародавньому Єгипті побутував міф, за яким божества не тільки уособлювали найвищу владу над людьми, але й брали безпосередню участь у встановленні земного порядку і вирішенні багатьох земних проблем. Прикладом саме такого уявлення є стародавньоєгипетські літературні пам'ятки: "Повчання Птахотепа" (XXVII ст. до н.е.), "Книга мертвих" (XXVXXIV ст. до н.е.). Червоною ниткою через усі ці твори проходить ідея про божественну сутність влади і законів, їх небесне походження і відповідність божим настановам. Рекомендувалось дотримуватись справедливої поведінки і виконання законів. Бог безпосередньо впливав на процеси в суспільстві, був верховним правителем, носієм законів і верховним суддею. Такий підхід до з'ясування питання про владу, порядок, справедливість домінував у народів протягом тисячоліть, він був сприйнятий багатьма релігіями народів світу.
  Досить багатими і різноманітними є пам'ятки політикоправових ідей Стародавньої Індії. Кочові племена аріїв, завоювавши місцеве автохтонне населення дравідів, стали авторами релігійних книгведів ("Священні знання"). "Рігведа" стала найстарішою священною книгою брахманізму. Крім того, аріями створені

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-297 * збірник літератури №11 * >>>далее>>>