вари
  ства, інтереси якого перед третіми особами представляють
  не органи товариства (вони просто відсутні), а самі учас
  ники. Визнання за такими товариствами статусу юридич
  ної особи прибічники згаданої точки зору вважали і вва
  жають "подвійною фікцією" [55], а тому виправдовують
  (навіть визнають доцільним) відсутність законодавчого зак
  ріплення такого статусу за названими товариствами, оск
  ільки в цих товариствах вони не бачать жодної з ознак
  юридичної особи (відокремленість майна, закріпленого в
  самостійному балансі; організаційна єдність, що передба
  чає наявність чіткої внутрішньої структури з виділенням
  спеціальних органів управління та закріпленням її у ста
  
  39
  
  туті або положенні; самостійність майнової відповідаль
  ності за своїми зобов'язаннями [56]).
  
  Погоджуючись із певною штучністю (умовністю) визнан
  ня за персональними товариствами статусу юридичної
  особи, слід усе ж таки визнати практичну доцільність цьо
  го з міркувань чіткішої визначеності їхнього становища в
  господарському обороті (житті), про що свідчить

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-482 * збірник літератури №11 * >>>далее>>>