кціональних обов'язків.
  Розглянувши відому триєдину, антропологічну природу людини, як вплив різноманітних субкультур, тіло (дії), душа (почуття), дух (уявлення, ідеї), краще буде провести дослідження математичним методом, застосувавши таку формулусхему:
  
  Ю=Т+Д,+Д2<=Д
  
  де Ю особа юриста, Т тіло, Ді душа, Д^ дух, Л любов.
  
  Величини Т, Др Д^, Л векторні, спрямовані на регулювання дій юрист, тобто на його тіло (стрілки вказують напрям впливу). Думається, що любов є основою формування уявлень про право, де пріоритетним виступає природне право. Але якщо замість любові буде чинник протилежного змісту, то матимемо сформованого юриста з іншою власною поведінкою, іншими професійними діями, які відповідатимуть його душі. Це означає, що юрист повинен уміти відкрити лабораторію віри і любові. А у професійній культурі потрібно відвести достойне місце для впливу на дух юриста. Адже робити це можна словами, думками, особистим прикладом, мистецтвом, збуджуючи професійну свідомість і формуючи відповідне почуття.
  Отже, професійна культура, хоча й об'єднує інші види культури (субкультури) особи юриста, проте вона сама є субкультурою стосовно професійної культури взагалі. Тобто професійна культура юриста це лише один вид культури всіх можливих професій.
  
  4.2. Поняття «правнича етика»
  
  Предметом дослідження правничої етики є мораль реальне явище, що виправдовує своє призначення тоді, коли чогось вимагає від людини, дає певний ідеальний взірець, у чомусь навіть перевершує реальний стан людської поведінки. Тобто мораль не пасивна, а існує як певні вимоги. Маємо на увазі органічну єдність загальнолюдських і національних моральноетичних цінностей.
  Зазвичай мораль пов'язують з людиною. Історично моралі передують звичаї, однак між мораллю і звичаєм є істотна різниця. Відмінність моралі від звичаю у тому, що мораль вміщує наявність

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>