|
, основу якої становлять регулювання службових взаємин, допомога у здійсненні правильного вибору при виконанні службових обов'язків, оптимальній реалізації прийнятого рішення у практичній діяльності.
Професійна мораль певним чином регулюється. Особливості цього регулювання диктують правила дій певну поведінку, виконання функціональних обов'язків, реалізацію права. Тому професійна мораль не є чимось незмінним. Вона динамічна, варіантна, враховує соціальні умови, напрями розвитку суспільства чи певної професії.
Отже, професійна мораль — це система моральних та моральноправових норм, які регулюють дії та поведінку особи у професійній діяльності.
У філософськоюридичній науці існує проблема щодо визначення професійної культури юриста. Адже професійну культуру часто змішують з культурою професійних дій, юридичною деонтологією чи правничою (професійною) етикою.
Розв'язання цієї проблеми можна вбачати в розмежуванні поняття «професійна культура юриста» як науки і як професійної властивості юриста.
Професійна культура юриста як комплексна юридична наука є практичноужитковою.
Як наука вона включає в себе, поперше, систему знань про певні види культур, які властиві і необхідні особі юриста у здійсненні ним професійної діяльності (зокрема, вчення про правову, політичну, педагогічну, естетичну культуру тощо); подруге: юридичну деонтологію як систему знань про формування почуття службового, юридичного обов'язку; потретє, правничу етику як вчення про професійну поведінку юриста з точки зору моральноетичних вимог.
З іншого боку, професійну культуру юриста слід розглядати як його професійну властивість, яка характеризується:
• його знаннями правових та інших соціальних норм (моральних, естетичних, корпоративних тощо); .
• повагою правника до права (як позитивного, так і природного), моральних норм, почуттям службового обов'язку;
"
|