орм професійної поведінки юриста (деонтологічних норм).
  Розкриємо зміст деяких функцій юридичної деонтології.
  Важливу роль відіграє насамперед функція підвищення рівня правового почуття у юристів. Загалом почуття — це особливий вид емоційних переживань, які мають чітко виражений предметний характер та належну стійкість. Тобто право, закон сприймаються юристом на емоційній основі і почуття це наслідок комплексного емоційного сприйняття явища. Іншого шляху до свідомості (і правосвідомості) для юриста не існує. Тому доречно вести мову про культуру почуттів, емоційну культуру.
  Правові почуття юриста виявляються у здатності усвідомлювати явигце, співпереживати наслідки, розуміти людей. Почуття пов'язане з уявленням про певний об'єкт. Зміст цього уявлення і визначає правове почуття юриста, яке треба розглядати у двох аспектах: емоційноправовому і власного обов'язку (що виражає внутрішній імперативслужбового обов'язку). Емоційноправовий аспект дотичний до емоцій, ідей, знання права, почуття провини, співпереживання, розкаяння. Другий аспект охоплює почуття індивідуальної професійної відповідальності та прагнення до встановлення істини й справедливості.
  Обидва аспекти спрямовані на вироблення вміння проникнути у внутрішній світ людини, на пошук найефективніших методів юридичної діяльності у кожному конкретному випадку. Можна сказати, що правове почуття забезпечує таку атмосферу, в якій юрист міг би встановити істину, оскільки право діє тільки через свідомість юриста, його ставлення до дійсності. Це забезпечує правові почуття службової особи. Без них неможливо вести боротьбу за справедливість, тому що юристові властиві психологічне ставлення, певна налаштованість на правові явища.
  Фактично юрист діє не стільки в межах закону чи його припису, скільки в рамках сприйняття закону через почуття. Звичайно, почуття суто індивідуальний

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>