ів, зрозуміти сутність буття онтологію, зокрема онтологію людини та онтологію держави. Сенс життя людини, усвідомлення нею свого покликання на Землі повинні визначати внутрішній імператив службового обов'язку кожного і тим більше — правника.
  Підручник Сливки С. С., даючи всебічну картину юридичної діяльності, наголошуючи на її внутрішній сутності і призначенні, сприятиме успішній підготовці професіоналівюристів XXI ст.
  О. І. Остапенко, доктор юридичних наук
  
  ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
  
  Розділ 1
  
  МЕТОДОЛОГІЯ ЮРИДИЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ
  
  1.1. Культура особи у контексті філософського аналізу
  
  Проблеми деонтології пов'язані з онтологією особи та життєдіяльністю суспільства. Закономірний розвиток усіх сфер суспільного життя зазнає суттєвого впливу філософських ідей, культурологічних традицій, оскільки сама життєдіяльність суспільства творить культуру.
  З'ясуємо поняття «культура» у її широкому розумінні. Поняття «культура» (від лат. сиііиз — спосіб життя, заняття, освіта, розвиток) увійшло в науковий обіг європейської соціальної думки у другій половині XVIII ст. Сьогодні філософи і культурологи не дають йому єдиного тлумачення. Налічується близько тисячі дефініцій культури. Це призводить до того, що висвітлити їх стає дедалі складніше навіть у спеціальному дослідженні, оскільки доволі складно одержати конкретне знання про об'єкт, що тлумачиться як власне деяка субстанція, розчинена в усіх суспільних відносинах.
  У науці існує три основних підходи щодо трактування категорії «культура»: антропологічний, соціологічний, філософський.
  Антропологічний підхід ґрунтується на етнічних особливостях кожного народу, на поясненні буття нації. Соціологічний підхід скерований на культурогенезу, цінності людини, взаємостосунки між людьми тощо. Універсальним підходом до наукового пізнання культури є філософський.
  Так, використовуючи методи аналізу

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>