обов'язок залежить від багатьох чинників, зокрема від рівня інтелекту юриста.
  Отже, почуттєве відображення обов'язку у правовій дійсності характеризує пізнання юриста на стадії сприйняття явища обов 'язку, коли відбулося накопичення емпіричних відомостей.
  Процес пізнання явища обов'язку пов'язують з послідовністю певних дій (певними етапами).
  Перший етап це виокремлення у явищі обов'язку певною мірою самостійних елементіві Головне тут припустити хоча б на деякий час існування незалежних мікроявищ обов'язку. Звичайно, ці окремі частини не можуть функціонувати самостійно в досліджуваному явищі, оскільки вони створювали б своє явище обов'язку. Хоча така ситуація ймовірна у складних явищах, де замість мікроявищ є доволі містке явище службового обов'язку.
  На другому етапі процесу пізнання відбувається докладніший аналіз кожної частини явища обов'язку. Аналіз дає змогу встановити відношення частин явищ до особи юриста, їх значення для юридичної діяльності, черговість прийняття до виконання. Беруться до уваги й можливі наслідки невиконання кожної частини, враховується вплив громадської думки і головне результат розв'язання юридичної ситуації. Причому цього результату не слід досягати будьякою ціною, будьяким способом. Аналіз повинен проводитися згідно з нормами духовності та моралі.
  На третьому етапі здійснюється синтез раніше штучно виокремлених частин явища службового обов'язку юриста. Це дає змогу знову побачити цілісність правової дійсності й відчути її динаміку. Відтворена сукупність мікроявищ поіншому сприймається юристом, для нього відкривається своєрідний простір, поле юридичної діяльності, виникає відчуття соціального призначення тощо.
  Четвертий етап це повторний аналіз. Юрист повинен дати об'єктивну характеристику явища службового обов'язку з нових, раніше не бачених позицій. Інакше кажучи, потрібно подивитися на

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>