на загальну та особливу частини, наблизивши тим самим її до класичних юридичних дисциплін.
  Юридична деонтологія як навчальна дисципліна має на меті розкрити сутність обов'язків, зокрема службових обов'язків юриста. Власне, на усвідомлення службового обов'язку, його внутрішнього імперативу, необхідно націлювати майбутніх правників уже з перших днів навчання, щоб саме під таким кутом зору вони сприймали й інші юридичні дисципліни, передусім галузі права.
  Автор підручника оригінальне, нетрадиційно підійшов до викладу навчального матеріалу. Спираючись на власний багаторічний досвід роботи у правоохоронних органах та народній освіті, опрацювавши значну кількість законодавчої та спеціальної літератури, використовуючи новітні доктрини про право, державу, філософію права, С. С. Сливка виклав власну концепцію юридичної деонтології як науки і як навчальної дисципліни. Слід зазначити, що його творчі пошуки одержали визнання у наукових колах. Зокрема, наукові поняття про внутрішній імператив службового обов'язку, сутність юридичної деонтології, сформульовані вченим, знайшли відбиття у юридичній енциклопедії.
  Зміст юридичної деонтології як науки тісно пов'язаний з іншими науками — із курсом правознавства середньої школи, з теорією держави і права, культурологією, філософією права, психологією. Саме філософський підхід, який обраний автором підручника, робить особливо актуальним і необхідним вивчення даної дисципліни. Адже такими поняттям, як: «правова держава», «моральноправові цінності», «справедливість» тощо у повній мірі оперує юридична практика.
  Право як міра свободи і справедливості часто сприймається юристами неоднозначне. Щоб глибше зрозуміти державноправові явища, перенести принципи закономірності, гармонійності природи у юридичну практику, необхідно саме з внутрішніх позицій оцінити своє ставлення до службових обов'язків,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>