права. Студенти повинні вже з першого курсу налаштовуватися на сприймання навчальних дисциплін у контексті філософії права, що сприятиме Ґрунтовному засвоєнню матеріалу з різних галузей права.
  До речі, юридична деонтологія досліджує ще й такі проблеми, як:
  • пізнання сутності внутрішнього імперативу службового обов'язку у правових ситуаціях;
  • пошук та встановлення правової істини самим юристом (а не іншими особами, установами);
  • використання у службовій діяльності, поряд з позитивним правом, норми природного права для об'єктивної оцінки правової ситуації.
  Ці проблеми треба досліджувати з позиції філософії, культурології, соціології права, юридичної психології, правової естетики, теорії держави і права та інших наук. Тут виявляється зв'язок юридичної деонтології з іншими суспільними науками.
  Отже, юридична деонтологія — це філософськоправова наука про пізнання юристом сутності внутрішнього імперативу службового обов'язку, який створює передумови для формування особистісних норм його професійної поведінки і мотиви їхнього вибору з метою формування внутрішнього переконання, встановлення об'єктивної істини та прийняття справедливого правового рішення.
  
  2.2. Юридична деонтологія в онтологічному вимірі
  
  Юридична деонтологія має онтологічний [онтологія — від грец, вчення про буття} вимір. Філософія юридичної деонтології пов'язана з поясненням змісту, закономірностей, основних напрямів і методів пізнання деонтологічного процесу в юридичній діяльності. Оскільки Юридична деонтологія це наука про службовий обов'язок юристаз її
  філософія досліджує зміст цього обов'язку (особливо його внутрішнього імперативу), а також особу юриста як професіонала.
  Службовий обов'язок тісно пов'язаний з різноманітними явищами. Його пізнання вимагає вміння відрізнити істотне явище від другорядного, визначити загальні закономірності, необхідні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>