|
ть норми права, моралі, природні норми.
Юридичний етикет виявляє ефективність реалізації правових норм, рівень професійної майстерності юриста, його ерудицію та загальну культуру. Проте існують нерегульовані елементи поведінки, різноманітні вади у діяльності юриста, які потребують усунення.
Отже, юридичний етикет має нормативний, імперативний характер і є важливою умовою функціонування правоохоронних органів.
Процес правового регулювання службового етикету досить складний і тривалий у часі. Тут виділяються певні стадії:
розробка юридичних норм, які регулюють службовий етикет;
виникнення правовідносин на основі прийнятих норм службового етикету юриста; реалізація суб'єктивних прав, юридичних обов'язків у практиці застосування етикету.
Службовий етикет юриста має сфери поширення. Йдеться про правоаналізуюче, правозастосовне регулювання, тобто про ту ділянку професійної діяльності, у якій фактично реалізуються правові норми. Сфера службового етикету це • не тільки юридична установа, в якій працює юрист, а й громадські місця, в яких він перебуває, а також його побутове оточення. Поряд з цими існують сфери спілкування з правопорушниками, відвідання квартир громадян, спілкування з іноземними громадянами, роботи з документами, організації та проведення прийому громадян. У процесі застосування норм службового етикету юрист розкривається як професіонал, знавець своєї справи, представник державної влади. Однією зі сторін службового етикету юриста є моральна вимога дбайливого ставлення до народного надбання, повага до громадян.
Функціонування юридичного етикету поширюється і на здатність долати прогалини у законодавстві, тобто використовувати аналогію закону. Межі впливу службового етикету на особистість юриста зумовлюються чинним законодавством, загальносоціальними потребами, характером суспільних відносин і взаємодії суб'єктів
|