цікавих і виразних професійних дій, правомірної поведінки, справедливо оцінюючи кожен факт, юрист здійснює спеціальний правовий аналіз явища, яке відбулося. При цьому важливо не розширювати діапазон імпровізації, а сприймати правове явище в його цілісності. Тобто юрист суттєво впливає на якість професійної діяльності.
  Щодо використання потенціалу юридичних дій, то йдеться про максимальне використання природних акторських здібностей правника. Їх треба розвивати і постійно застосовувати у правовій діяльності. Дієвість природних акторських нахилів юриста найбільшою мірою виявляється у здатності духовно і фізично наблизитися до уявної моделі поведінки. Тобто створення уявної моделі в кожній правовій ситуації вимагає вияву всіх здібностей. Щоправда, тут часто на перешкоді юридичним діям стають правові почуття. Оскільки для того, щоб сформувалося правове почуття, потрібен певний час, а ситуація іноді вимагає негайного прийняття рішення, природні задатки юриста дають змогу в окремих, екстрених випадках віддати перевагу діям, а не почуттям. Фактично дія стає гальмом для почуття, коли юрист, не чекаючи на появу останнього, приймає рішення відразу, сподіваючись, що почуття з'явиться згодом. Цей ризик залежить не тільки від природних здібностей, а й від акторської техніки.
  Відомо, що в діяльності юриста можуть об'єктивно виникати нові професійні дії, які потребують значної витривалості, гнучкості, запасу правових знань. Це вимагає від юриста виваженого добору форм і методів професійних дій, що дає змогу керувати юридичними почуттями (для переконливого і наочного розміщення необхідних явищ у правовому полі). Акторській культурі юриста властиві саме функції:
  • творчого висунення й розвитку продуктивних правових версій;
  • виявлення юридичного підтексту;
  • створення необхідних емоційноюридичних ситуацій;
  " виховання навичок адекватної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>