можливість залучити до співпраці осіб, причетних до неї, з метою встановлення фактичних обставин справи та прийняття справедливого юридичного рішення.
  Розглядаючи компоненти акторської культури, зазначимо, що для юриста важливим є уміння володіти увагою внутрішньою, зовнішньою, формальною, творчою, акторською.
  Внутрішня увага дає змогу зосередитися на тих думках і почуттях, які усно чи письмово висловлює співрозмовник, виявити приховані факти, які мають особливе значення для конкретного правового явища. При цьому виявляється специфічна юридична зосередженість, яка вимагає значної концентрації духовної і фізичної енергії.
  Зовнішня увага юриста, як правило, найбільш розвинена.
  Культура зовнішньої уваги полягає в умінні бачити, слухати, сприймати висловлювання тощо. Без цього навряд чи можливе встановлення правової істини.
  Формальна увага це удавана зосередженість. Вона недопустима в юридичній практиці, оскільки вирішення долі людини вимагає пильності навіть до незначних, на перший поглід, повідомлень чи фактів.
  Творча увага важливий елемент професійної діяльності юриста. Саме вона є джерелом нових версій. З допомогою творчої уяви можна відтворити правове явище зі слів співбесідника, уявити ситуацію, ступінь причетності особи до неї тощо. Навіть вивчення правових документів вимагає творчої уваги.
  Акторська увага юриста виявляється в активній внутрішній зосередженості, яка обов'язково потребує творчості, розвитку думки тощо.
  Доцільно вести мову і про такий елемент акторської культури юриста, як культура професійних рухів. У спеціальній літературі розглядаються такі типи рухів: локомоторні (побутові), робочі (допоміжні), семантичні (стверджувальні), ілюстративні, пантомімічні (емоційні). Відомо також, що рухи здатні відображати стан психіки чи результати дій. Для здійснення однієї і тієї ж дії юрист може використовувати

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>