приймаються як належні, не спричинюючи підозри застосування професійних прийомів.
  Глядачі у театрі розуміють, що на сцені відтворюються події, які можуть бути історично віддалені від сучасності на декілька століть тощо. Вони отримують насолоду як від змісту вистави, так і від майстерно виконаної ролі. А в юридичній практиці моральне задоволення дають торжество справедливості, культура професійних дій.
  Відомо, що професійні дії актора суттєво залежать від професіоналізму режисера. У діяльності юриста режисера немає, проте можуть існувати своєрідний режисерський задум, режисерське розв'язання, режисерський показ, які юрист здійснює особисто. Роль юриста як режисера особливо виявляється в оперативнослідчій групі, на місці вчинення злочину, у процесі допиту осіб та ін.
  У професійній грі юриста й актора є спільні риси. Так, юрист, як і актор, насамперед повинен чітко усвідомити своє надзавдання: пізнати правове явище, а також навколишній світ. Тобто професійна діяльність юристаактора підпорядкована людині, її духовному збагаченню.
  Актор прагне наповнити реальним життям сценічні дії, зробити їх яскравими. Юристові треба уникати надмірної офіційності, сухості, суворості в контактах з громадянами. Його професійні дії мають відображати реалії життя. Не варто згущувати барви навколо одиничного факту, важливо зрозуміти динаміку правового явища, його місце в суспільстві і уже після цього вдаватися до юридичних дій.
  Спільним для юриста й актора є уміння відтворювати той характер, який імпонував би співбесідникові чи глядачеві. На діях юриста не повинен позначатися його негативний внутрішній стан.
  Необхідним в акторській діяльності є «домашня робота» актора над роллю. Вона передбачає, зокрема, проникнення у ті життєві процеси, які необхідно відтворити, розуміння явищ, фактів, подій, вчинків, думок героїв тощо. «Домашня робота» юриста

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>