|
роль актора, щоб знайти правову істину. Звичайно, гра актора і гра юриста мають як спільні, так і відмінні риси.
Так, актор, відтворюючи професійну діяльність персонажа, передає глядачам особливості побуту, звичаїв, традицій, службового етикету, манер і професійних рухів сценічного героя, тобто стиль поведінки, яка йому (акторові) особисто не належить. Юрист же відтворює чи пропагує думки, уявлення, дії через власний стиль поведінки. Безумовно, юристові іноді варто повчитися в актора.
На сцені актор часто робить вигляд, що зображає, наприклад, зосередженість, відтворюючи її зовнішні ознаки, насправді зовсім не будучи зосередженим. Юрист же, навпаки, може вдавати,^що не бачить і не чує, але насправді все помічає, фіксує. Його професійні дії зосереджуються на реальному правовому явищі, на учасниках юридичного процесу.
Для актора присутність інших осіб не є перешкодою. Виконуючи роль, актор не звертає на них уваги. А в юридичній практиці присутність сторонніх, особливо при встановленні правової істини, може негативно позначитися на результаті юридичної справи. Так, присутність третіх осіб (навіть причетних до конкретного правового явища) під час співбесіди чи допиту стає перешкодою. У такій ситуації присутність сторонніх виправдовується вимогами Закону. Скажімо, присутність очевидців, свідків вчинення злочину є бажаною й необхідною умовою правового процесу.
Професійна гра актора і юриста різниться тим, що останньому не потрібні репетиції, сцена (часто і глядачі) і, головне відсутні образи героїв. Інакше кажучи, юрист позбавлений тієї штучності, яка властива театральному акторові.
Сценою для юриста є його робоче місце або місце події правового явища.
Якщо юристові доводиться грати своєрідну акторську роль при виконанні професійних обов'язків, то це має бути непомітним для правового процесу. Службові дії юриста в основному
|