від політики, її стабільність визначає державна політика.
  Інтеграція України у світове господарство вимагає економічних реформ, які повинні мати правове забезпечення. За роки незалежності прийнято значну кількість законодавчих актів, які регулюють підприємницьку й комерційну діяльність, визначають правовий статус підприємств та господарських товариств, правові форми майна державних підприємств тощо.
  Зрозуміло, виконувати службові обов'язки у такій непростій економічній ситуації юристові досить складно. Звідси постає потреба передусім глибокого вивчення нормативних документів. Службове становище зобов'язує юриста також поновому пропагувати основні вимоги державноекономічних законів, правильно застосувати їх у практичній діяльності, запобігати правопорушенням у сфері економіки, не допускати зловживань службовими особами та ін. Крім цього, особливі вимоги ставляться до юриста щодо економічної діяльності. Тобто йдеться про своєрідну економічну культуру службової діяльності як важливу складову професійної культури загалом, незалежно від спеціалізації правника.
  У наукових джерелах є спроби визначити економічну культуру. Під нею часто розуміють активну громадську діяльність, спрямовану на використання у практиці економічних знань, переконань, навичок. Проте, як відомо, зміст економічної культури юриста багатогранніший, оскільки включає відповідальність, професіоналізм. Тому доцільно говорити про вироблення певної моделі економічної культури юриста у сучасних економічних перетвореннях.
  Виходячи з цього, розглянемо економічну культуру як рівень знань економічної теорії та володіння необхідними навиками економічної обгрунтованості професійних дій з метою утвердження економічної незалежності України.
  Економічна культура юриста передусім передбачає ґрунтовне знання чинного законодавства у галузі економіки для ефективного здійснення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>