|
ій; якісні особливості, потреби тощо. Людині властиві такі види емоцій як: моральнополітичні, інтелектуальні, естетичні, правові та ін. Вони пов'язані з почуттям патріотизму, національної гордості, колективізму, обов'язку. Людина переживає почуття допитливості, здивування, прекрасного, підвищеного, героїчного, трагічного, нового, сумніви тощо.
Що стосується правничої сфери, то актуальності набувають проблеми емоційного ставлення юриста до владнорозпорядчих наказів і взагалі до права та держави.
Юристові як особистості властиві різноманітні емоції: задоволення незадоволення, напруга розслаблення, збудження заспокоєння, радість сум та ін. Така полярність емоцій, часом їх різка зміна, виникає навіть незалежно від волі юриста, на основі почуттів, оскільки емоційну реакцію суттєво зумовлюють багатовимірність і суперечливість реальної дійсності.
Емоції і почуття виконують різні функції. Одні є загальною реакцією організму на життєво важливі події, інші відображенням ставлення людини до дійсності. Емоції пов'язані з почуттями. Проте почуття вища форма емоційного сприйняття та відображення дійсності (почуття власної гідності, симпатії, обов'язку тощо). Іншими словами, якщо до нижчих (простих) видів емоцій можна віднести страх, гнів, радість, то до вищих моральні, інтелектуальні, естетичні почуття. Добрі почуття викликають позитивні, а погані відповідно негативні емоції, що свідчить про їхню взаємозалежність, виявляє подальший емоційний тон відчуттів.
Для юриста важливим є правове почуття як результат комплексного емоційного сприйняття права. Правове почуття ніби узагальнює почуття законності, власного обов'язку, справедливості, милосердя, відповідальності, сумнів і впевненість у процесі пошуку істини.
До юристів громадяни звертаються, як правило, в екстремальних ситуаціях, що виникають у результаті загострення пристрастей
|