онтроль, самовідданість.
  Професійна діяльність юриста пов'язана з необхідністю зберігати професійні (службові) таємнш/і і таємнш^і інших осіб, учасників правового процесу. Збереження таємниці є природним імперативом юриста. Специфіка його професії ставить додаткові вимоги до дотримання таємниці особи. Порушення цього принципу може призвести до дисгармонії у пізнанні правової істини.
  Принцип дотримання слова характеризує юриста як гідну людину, здатну поважати інших. Дотримуючись даного слова, юрист тим самим чинить виховний вплив на громадян (учасників юридичного процесу), активізує їх взаємодію у конкретній правовій ситуації, підвищує загальну й особливо правову свідомість. Тому дисципліна слова, вірність йому свідчить про свідому державну відповідальність правника.
  Цей принцип віддзеркалює внутрішній стан юриста, його культуру підсвідомості. У такому контексті він виступає як соціокультурне явище.
  Службовий обов'язок правника вимагає толерантного ставлення до людей. Юридична діяльність передбачає терпимість, уміння вислухати іншу людину, зрозуміти її. Принцип толерантності є певним виявом превентивної дипломатії стосовно суб'єктів правового процесу, у тому числі тих, які дотично причетні до правопорушення. Превентивна дипломатія передусім спрямована на узгодження інтересів юриста і громадянина, забезпечення компромісу і злагоди. Висока толерантність спонукає юриста поступатися власними інтересами задля справедливого прийняття правових рішень.
  Принцип взаємоповаги органічно поєднує у собі визнання гідності співбесідника, глибоке розуміння природи людини, її самооцінки індивідуальних особливостей, характеру. Усвідомлення власної моральноправової відповідальності як службової особи юрист може досягти завдяки великодушності, тобто високій культурі душі і духу. Розв'язуючи ту чи іншу правову проблему, юрист повинен виявляти

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>