ої культури).
  Загалом духовними цінностями можуть бути: моральні, національні, психологічні, педагогічні, наукові, політичні, естетичні тощо. Це ті скарби людства, які гармонійно узгоджуються з природними нормами. У сукупності вони утворюють правові цінності, а останні — правову культуру, що і є предметом дослідження культурології права.
  Загальнолюдські цінності ґрунтуються на загальнолюдській моралі.
  Хоча й моральні норми еволюційно формуються людством, однак цінностями вони стають лише за умови, якщо не суперечать природним нормам. Тобто та частина моральних норм, яка збігається з природними нормамизаконами, набуває, можна сказати, статусу загальнолюдської моралі.
  Поняття «загальнолюдська культура» охоплює загальнолюдські цінності, загальнолюдську мораль і навіть ті здобутки, які засуджує релігія.
  У культурології права велике значення мають такі категорії: культурна норма, культурні процеси, культурний розвиток, культурна політика, культурне співробітництво, культурна подія, культурна ситуація, культурне середовище, культурні зв'язки, культурні відносини, культурний контекст, культурний організм, культурний потенціал, культурна модель, культурна свідомість, культурні структури, культурні парадигми, культурні тенденції, культурологічна концепція, культурні традиції, культурна різноманітність та ін. Ці категорії ніколи не мають логічно завершеного змісту, бо кожна людина, кожна історична доба можуть наповнювати відповідно ці поняття певним змістом.
  Особливе місце серед них посідає норма культури.
  Під нею розуміються кількісні та якісні матеріальні і духовні надбання, необхідні для природного життя людства на конкретний період часу.
  Якщо ж сукупність культури відстає від норми, розвиток людства не має прогресу. Право в такому випадку неспроможне врегулювати найбільш важливі суспільні відносини. Тоді кажуть, що в такому

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>