я в соціальних групах та ін.
  Культура виступає своєрідним каналом правової соціалізації. Тому філософія освіти становить світоглядноціннісне підґрунтя правової соціалізації юриста, розуміння ним права як національного і загальносвітового культурного феномена.
  
  1.3. Пегоаопогічні засади культурології права
  
  Культурологія (культурознавство, теорія культури) права це наука про множинність культур, які відображаються у праві. У цілому право характеризується багатьма видами (множиною) культур, (позаяк культура не існує абстрактно, а лише у співучасті). Проте не сумарна кількість видів культури визначає право, оскільки це здобутки загальнолюдської культури. Йдеться про окремі складові елементи (культурологічні аспекти) кожної окремої культури, які мають пряме або хоча б дотичне відношення до права.
  Поряд із поняттям «культура» дослідники часто вживають терміни «загальнолюдські цінності» і «загальнолюдська культура».
  Під загальнолюдськими цінностями розуміються вартісні здобутки народу в сфері як матеріального, так і нематеріального розвитку.
  Треба наголосити, що здобутки обов'язково мають бути саме вартісними, надзвичайно цінними. Але який тоді обрати критерій щодо цінностей? Можливо, в оцінці духовних надбань людства потрібно звертатися до природних законів, їхніх першооснов. Адже вона, природа, має всесвітнє, універсальне значення. Вимоги природи без жодних обмежень однаково беззаперечні для кожного, незалежно від професійних, культурних, релігійних чи національних ознак.
  Щоправда, не все, що створюється людьми, має аналоги у природі або відповідає природним законам. То ж подібні «творіння» не становлять людської цінності, тим більше основ загальнолюдських надбань (досить згадати розкішні палаци, занадто модний одяг тощо зі сфери матеріальної культури; наукові дослідження атеїзму та ін. зі сфери нематеріальної духовної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>