ди — це законність дій юриста і громадянина, самостійність дій громадянина, професійна обов'язковість юриста, юридична активність, систематичність, щирість у порадах, духовна (навіть не тільки моральна чи правова) відповідальність та ін.
  У процесі організації самозахисту людиною своїх прав і свобод юрист здійснює певні функції, серед яких: теоретичне ознайомлення громадян з поняттям «злочинність», надання рекомендацій щодо захисту від окремих видів злочинів, роз'яснення чинного законодавства тощо.
  Отже, організація юристом самозахисту населення від злочинних посягань відіграє важливу роль у формуванні його як творчого фахівця. Професійна культура юриста тоді має найвищу цінність, коли вона стає у пригоді громадянам, коли кваліфіковані поради допомагають забезпечити права та свободи співвітчизників.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
  
  Розділ І
  
  АСПЕКТИ ДУХОВНОНАЦІОНАЛЬНОГО ПОЧУТТЯ ЮРИСТА
  
  1.1. Духовна культура юриста
  
  Незаперечним є те, що життєдіяльність людини і духовність взаємозумовлені. Однак взаємозв'язок між ними ще недостатньо вивчений. Людство не раз охоплювала глибока криза духовності. Сьогодні, на жаль, можна бути свідками духовного зубожіння суспільства, що є наслідком учинених впродовж останніх десятиліть злочинів проти духовності. За таких умов дуже важливо, щоб саме юристи оволодівали культурними здобутками людства і нації, підносили рівень професійної культури.
  Формування духовної культури юриста розпочинається з опанування ним норм природного права, передусім законів Всесвіту як законів краси, законів природи.
  На відміну від юридичних, норми природного права людина не створює, а лише засвоює. Якщо юридичні закони людина порушує своїми діями, то природні не тільки діями, а й думками, помислами. Причому, за порушення юридичних законів

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>