ий чинник своєї поведінки. Злочинцям легше подолати опір боязкої й нерішучої, ніж спокійної та впевненої у собі людини. Проте така впевненість повинна мати межі і гнучкість. У кожному конкретному випадку доцільно використовувати деонтологічні (свої власні) норми поведінки, які стосуються тільки самого себе, тільки у даній ситуації і тільки один раз. У інший час, навіть для тієї ж особи, деонтологічні норми будуть іншими. Вони залежать від багатьох чинників: фізичного й психічного стану особи, її інтелекту, знання основ самооборони, місця події, кількості нападаючих і тих, хто обороняється, темпераменту, емоційного стану та ін.
  Загалом з метою запобігання злочинам та захисту населення від злочинних посягань юристи передусім повинні сприяти формуванню у громадян поваги до права, виробленню позитивного особистого ставлення до правоохоронних органів.
  Стосовно першого зазначимо, що у більшості населення ще не сформована необхідна законослухняність, виявляється певна неповага до права. Замість панування у суспільстві духу права, поширений правовий нігілізм, навіть беззаконня. Тому особливо нині юристи повинні спрямовувати громадян на те, щоб не відповідати злом на зло, оскільки добро сильніше від зла, і рано чи пізно справедливість торжествуватиме.
  Стосовно другого правоохоронні органи України ще не користуються належним авторитетом серед населення. Це пов'язане з багатьма об'єктивними та суб'єктивними причинами. Проте зі вступом нашої держави до Ради Європи зміняться структура й статус правоохоронних органів, вони відповідатимуть вимогам європейських цивілізованих держав.
  Звичайно, успіх діяльності юриста у питаннях самозахисту населення залежить, зокрема, від одержання відповідної інформації. Зауважимо, що уваги у практиці самозахисту населення для юриста, звичайно, недостатньо, тому закон передбачає ще й оперативнорозшукову

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>